Півсотні журналістів з різних областей України приїхали послухати 12 відомих медійників і поспілкуватися на професійні теми, а зокрема, про медіа-ніші і як редакціям здобувати популярність, довіру, гроші.
 

West Media Forum 2018 відбувся 15 грудня в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків.

Журналіст, політичний оглядач, автор та ведучий політичної програми «Прямим текстом» зі Львова Остап Дроздов розпочав з того, що дуже страждає від журналістських стандартів.

«Під виглядом журналістських стандартів нам «втюхують» абсолютну безпринципність, повну всеїдність, і так званий баланс думок. Чому я змушений половину ефіру мені треба віддавати злу. Чому не виробити нові актуальні стандарти сучасної української журналістики? Наприклад, ефірний час не надаємо гостям, які не володіють державною мовою. Чим не стандарт?», – пояснив Остап Дроздов.

 

Репортерка, редакторка та телевізійна продюсерка з Києва Тетяна Пушнова говорила про аудиторію нішевого медіа: як написати її портрет і не помилитися. Пушнова розповіла, що цікаві ніші всюди, а журналістика виконує якусь корисну функцію для своєї аудиторії. За словами спікерки, функція журналістики – задовільнити потреби людей, які тебе ливляться чи читають.

Аби написати портрет аудиторії, потрібно поставити собі запитання: який у неї вік, це чоловіки чи жінки, яка в неї освіта, який дохід, на якій машині їздить, які книжки читає та інші банальні запитання.

 

Керівниця мережі гіперлокальних видань Район.in.ua з Луцька Наталія Пахайчук презентувала найбільший холдинг на Волині «CID MEDIA GROUP», який має найбільший досвід роботи в медіа-нішах. Наталія поділилися кейсом, де шукати журналістів.

«Ми відійшли від практики шукати людину на вакансію. Ми шукаємо роботу для людини і підбираємо, що їй найбільше підходить: по хисту, по уподобаннях, графіку і способу життя. Напрямків діяльності є безліч», – зауважила Наталія Пахайчук.

 

Кореспондент журналу «Український тиждень» Андрій Голуб розповів як створювати небанальні тексти на базі соціології. За його словами, типовими проблемами в текстах є велика кількість цифр і перенавантаження інформацією.

«Люди при здоровому глузді тексти з купою цифр не прочитають,тому треба робити інфографіки, аби люди краще сприймали інформацію», – переконаний Андрій Голуб.

 

Кореспондентка, керівниця проекту «Бізнес воїнів» на Delo.UA Наталія Міняйло говорила про спецпроекти у ЗМІ і як на них можна зловити «хайп».

«До чого тут хайп, спитаєте ви? Історії про ветеранів набирають тисячі переглядів, що не завадить жодному виданню», – зауважила спікерка.

 

Головний редактор Видавничого дому «ОГО» Віталій Голубєв поділився з присутніми, чому про монетизацію мають думати і журналісти. Зокрема спікер розповів про ефективність, і що редакціям в основному не вистачає грошей, аби утримувати якісних журналістів.

«Ніякі рекламні роботи не покривають усіх потреб, аби створити якісне медіа. Тому в цей процес заробляння грошей повинні втручатися й творчі люди. Писати й домовлятися – це те, що варто вміти робити кожному журналістові», – наголосив Віталій Голубєв.

 

Журналіст, міжнародний медіа-експерт Сергій Штрухецький поговорив з присутніми про їжу, фуд-журналістику чи то фуд-блогерство: перше, друге і компот. Штрухецький поділився, що ніколи не думав, що фото їжі переглядатимуть набагато більше людей, ніж читатимуть журналістські розслідування, наприклад.

«Їжа – це те, що переглядають і лайкають безліч людей. Зайшов пообідав, сфотографував те, що їв і маєш купу переглядів», – пояснив Сергій Штрухецький.

 

Співзасновниця і директорка з розвитку Медіа про книгу «ЧИТОМО» Ірина Батуревич розповіла учасникам форуму про те, як масштабувати медіа не виходячи з ніші: від регіонального контексту до міжнародного. «ЧИТОМО» пише матеріали про книги. Зокрема зараз вони вирішили працювати більше через партнерство з видавцями, які зацікавленні у розвитку інфраструктури свого ринку.

 

Творча група журналу «Локальна історія» Віталій Ляска та Тарас Чолій розповіли, навіщо потрібен друкований історичний журнал в епоху «цифри» та який контент цікавить сучасного читача. За їхніми словами, коли вони аналізували ситуацію на ринку історичної преси, то зрозуміли, що це повністю вільна ніша. Спікери зі Львова розповіли, що історики сьогодні не хочуть писати цікаво, аби більшість їх зрозуміла.

«У світі на історії зароблять, лише у нас це альтруїзм. Але ви хочемо вивести українську пресу про історію на новий рівень. Для нас важливо важливо зробити історичний матеріал цікавим, який відповідає сьогоденню», – сказав засновник журналу Тарас Чолій.

 

Медіа-тренер із Києва Андрій Маштаков, який представляв організацію «Інтерньюс-Україна», поділився з журналістами, як їм відійти від месіанства та налаштуватися на медіа-підприємництво. Зокрема Маштаков зауважив, що месіанство – це проблеми журналістики, і що потрібно любити журналістику, а не себе в журналістиці.

 

Економічний журналіст, автор першої книги-розслідування про найбільший приватний банк України Андрій Яніцький з Києва поділився, як написати книгу у вільний від роботи час. За його словами, щоби написати книгу, має бути ідея, яка повинна захоплювати не тільки автора книги й видавця, а й широку аудиторію. І писати краще книжку оригінально, якої ще ніде не було. Яніцький також порадив, що писати про економіку потрібно через історію людей.

 

А на завершення журналістка та блогерка, авторка проекту Рагу.лі Тетяна Микитенко дала відповідь на запитання, чи один у полі воїн, і як альтернативний погляд на звичне відкриває нові можливості.

«Спочатку будеш один висловлювати таку думку, а потім це буде звичне явище для всіх решта. Говорити потрібно про те, що справді бентежить і болить, і ви знайдете тисячі однодумців. Головне не бійтеся», – підсумувала Тетяна Микитенко.

 

За матеріалами БІЗНЕС.РАЙОН

Анна Манюхіна

Фото Олесі Саєнко